Домінування CUDA та NVIDIA – невидима інфраструктура штучного інтелекту, що виходить за межі регулювання?

У квітні 2025 року ринкова капіталізація NVIDIA перевищила 2,79 трлн доларів, а її акції зросли на понад 170% за рік, що дозволило компанії стати третьою за вартістю публічною компанією у світі після Microsoft і Apple та досягти 90% частки ринку чіпів для штучного інтелекту у 2024 році. Хоча ще кілька років тому NVIDIA асоціювалася переважно з графічними картами для геймерів, сьогодні вона є основою глобальної цифрової економіки, заснованої на штучному інтелекті. Її графічні процесори, зокрема серія H100, є не тільки стратегічним активом для центрів обробки даних, але й основним рушієм розвитку базових моделей, включаючи найсучасніші моделі загального призначення, такі як ChatGPT.

CUDA – штучний інтелект, що змінює правила гри

В основі перетворення NVIDIA на світового лідера в галузі штучного інтелекту лежить CUDA (Compute Unified Device Architecture) – запатентована платформа програмування, яка дозволяє повною мірою використовувати потужність графічних процесорів для наукових, промислових і комерційних застосувань. CUDA – це не просто технологічний рівень, а критично важлива інфраструктура для масштабованості та ефективності моделей штучного інтелекту.

Недарма цю платформу іноді називають «невидимою операційною системою штучного інтелекту». Вона є ключовим елементом життєвого циклу систем на основі штучного інтелекту: від навчання та валідації до впровадження моделей у реальні додатки. На практиці саме CUDA визначає, як швидко і в яких масштабах можна розробляти сучасні системи штучного інтелекту.

GPU проти CPU – чому графічні процесори мають вирішальне значення для штучного інтелекту?

У контексті навчання великих мовних моделей та обробки даних у величезних обсягах класичні процесори (CPU) стають недостатніми. Ключові особливості графічних процесорів, особливо від NVIDIA, дають їм перевагу в середовищах штучного інтелекту:

• Паралельна архітектура – графічні процесори, такі як NVIDIA H100, містять тисячі ядер, що забезпечують одночасну обробку великих наборів даних, що ідеально підходить для матричних операцій, які використовуються в нейронних мережах.
• Енергоефективність – графічні чіпи нового покоління забезпечують до 25 разів вищу енергоефективність порівняно з попередніми рішеннями, що означає нижчі експлуатаційні витрати та більшу масштабованість.
• Пам’ять з високою пропускною здатністю – такі технології, як HBM2 (High Bandwidth Memory), забезпечують блискавичну обробку терабайтів даних, що є необхідним для критично важливих додатків, які працюють у режимі реального часу.

Закрита екосистема CUDA – одночасно перевага і недолік

Як закрите рішення, CUDA забезпечує значне підвищення продуктивності – до 1000 разів за останнє десятиліття. Однак той факт, що ця технологія контролюється однією компанією, викликає занепокоєння:

• Технологічна домінація – понад 80% моделей ШІ, включаючи всі основні базові моделі, навчаються в середовищі CUDA.
• Відсутність альтернатив – відкриті рішення, такі як AMD ROCm та Intel oneAPI, мають менше 10% частки ринку, головним чином через слабшу оптимізацію та відсутність повної сумісності з популярними бібліотеками ШІ.
• Мережевий ефект – чим більше розробників використовують CUDA, тим складніше перейти на конкурентні рішення – це створює закриту екосистему, яку ринку важко врівноважити.

Інфраструктура ШІ та європейське законодавство: прогалина в Законі про ШІ?

Закон про ШІ (EU 2024/1689) – це перший комплексний законодавчий акт, що регулює використання штучного інтелекту в Європі. Однак він зосереджується переважно на алгоритмічному рівні – на даних для навчання, прозорості моделей та ризиках їх використання.

Водночас обчислювальний рівень – інфраструктура, без якої ці системи не можуть існувати – залишається поза його прямою сферою застосування.

CUDA не класифікується як самостійна система ШІ, але її вплив на відповідність, можливість аудиту та безпеку систем ШІ є незаперечним. Без можливості перевірити функціонування інфраструктури – як з точки зору апаратного забезпечення (графічні процесори «чорного ящика»), так і закритого програмного забезпечення – важко говорити про повне впровадження принципів прозорості та підзвітності.

Правові наслідки – монополія, залежність, відсутність аудиту

Відсутність регулювання в галузі обчислювальної інфраструктури порушує конкретні правові та системні питання:

• Обмежена можливість аудиту – закритий характер CUDA ускладнює дотримання вимог статті 13 Закону про ШІ щодо прозорості та перевірюваності.
• Ризик монополії – підвищення цін на графічні процесори на понад 300 % у період з 2020 по 2024 рік може свідчити про зловживання домінуючим становищем (стаття 102 TFEU).
• Відсутність технологічного суверенітету ЄС – аж 98 % європейських центрів обробки даних ШІ використовують технологію NVIDIA, що викликає серйозні питання щодо незалежності інфраструктури та її стійкості до зовнішніх збурень.

Чи можлива підзвітність без прозорості?

Закон про ШІ встановлює ланцюгову відповідальність – обов’язки покладаються не тільки на розробників систем, але й на користувачів та дистриб’юторів. Однак ринкова реальність показує, що кінцеві користувачі не мають реальної можливості оцінити інфраструктуру CUDA, яку вони використовують опосередковано. Не існує технічних стандартів або вимог, що розкривають деталі функціонування закритих платформ.

Рекомендації для регуляторних органів та галузі ШІ

Хоча CUDA офіційно не класифікується як система ШІ, її слід визнати компонентом, що впливає на відповідність вимогам, можливість аудиту та безпеку. Рекомендації:

• Керівні принципи ЄК та Офіс ШІ – необхідно розробити правові тлумачення, що враховують вплив обчислювальних платформ на системи ШІ, як це зроблено у випадку хмарних обчислень та GDPR.
• Сприяння технологічній нейтральності – програми ЄС з підтримки технологій (наприклад, «Цифрова Європа») повинні надавати перевагу відкритим, сумісним технологіям.
• Перегляд сфери застосування Закону про ШІ – у довгостроковій перспективі варто розглянути можливість оновлення Закону про ШІ, щоб він також охоплював технологічну інфраструктуру як фактор, що визначає безпеку та відповідність вимогам систем ШІ.

CUDA – технологічне диво чи юридичний ризик?

CUDA, безсумнівно, є технологією, яка забезпечила безпрецедентний прогрес у галузі ШІ. Однак її закрита структура, домінування на ринку та відсутність регуляторного нагляду можуть призвести до того, що відповідальність за системи ШІ стане ілюзорною. Для ЄС, який прагне до прозорості, етики та цифрового суверенітету, це виклик, який більше не можна ігнорувати.

* * *

СТ. 13 Закон про ШІ

Прозорість та обмін інформацією з користувачами

1. Системи ШІ з високим рівнем ризику повинні бути спроектовані та розроблені таким чином, щоб забезпечити достатню прозорість їх роботи, що дозволить користувачам інтерпретувати результати роботи системи та використовувати їх належним чином. Необхідно забезпечити відповідний тип та рівень прозорості, щоб постачальник та користувач могли виконувати свої відповідні зобов’язання, встановлені в розділі 3.
2. Системи ШІ з високим рівнем ризику повинні супроводжуватися посібником користувача у відповідному цифровому або іншому форматі, що містить стислу, повну, точну та чітку інформацію, яка є актуальною, доступною та зрозумілою для користувачів.
3. Посібник користувача повинен містити принаймні таку інформацію:
4. (a) ідентифікаційні дані та контактні відомості постачальника та, у разі необхідності, його уповноваженого представника;
5. (b) характеристики, можливості та обмеження роботи системи ШІ з високим рівнем ризику, включаючи:

(i) його передбачуване використання;

(ii) рівень точності, включаючи його показники, рівень надійності та кібербезпеки, зазначені в статті 15, щодо яких система ШІ з високим рівнем ризику була випробувана та валідована і які можна очікувати, а також будь-які відомі та передбачувані обставини, які можуть вплинути на ці очікувані рівні точності, надійності та кібербезпеки;

(iii) будь-які відомі або передбачувані обставини, пов’язані з використанням системи ШІ з високим рівнем ризику відповідно до її призначення або за обставин, що можуть бути передбачені з розумною ймовірністю, які можуть спричинити ризик для здоров’я та безпеки або основних прав, як зазначено в статті 9(2);

(iv) у разі застосування, технічні можливості та характеристики системи ШІ з високим рівнем ризику для надання інформації, що має значення для пояснення її функціонування;

(v) у разі наявності, ефективність системи стосовно конкретних осіб або груп осіб, для яких вона призначена; (vi) у разі наявності, специфікації щодо вхідних даних або будь-якої іншої відповідної інформації щодо наборів даних для навчання, валідації та випробування, з урахуванням передбачуваного використання системи ШІ з високим рівнем ризику; (vii) у разі наявності, інформація, що дозволяє користувачам інтерпретувати результати системи ШІ з високим рівнем ризику та використовувати ці результати належним чином;

1. (c) зміни в системі ШІ з високим рівнем ризику та її експлуатаційних характеристиках, які були заздалегідь заплановані постачальником на момент первинної оцінки відповідності;
2. (d) заходи людського нагляду, зазначені в статті 14, включаючи технічні заходи, введені для полегшення інтерпретації результатів систем ШІ з високим рівнем ризику користувачами;
3. e) необхідні обчислювальні та апаратні ресурси, очікуваний життєвий цикл системи ШІ з високим рівнем ризику та будь-які необхідні заходи з технічного обслуговування та ремонту, включаючи їх частоту, для забезпечення належного функціонування цієї системи ШІ, включаючи оновлення програмного забезпечення;
4. f) у відповідних випадках, опис механізмів, включених до системи ШІ з високим рівнем ризику, які дозволяють суб’єктам, що її використовують, правильно збирати, зберігати та інтерпретувати журнали подій відповідно до статті 12.

СТ. 12 TFEU

Заборона зловживання домінуючим становищем

Будь-яке зловживання одним або кількома підприємствами домінуючим становищем на внутрішньому ринку або на його значній частині забороняється як таке, що несумісне з внутрішнім ринком, якщо воно може вплинути на торгівлю між державами-членами.

Таке зловживання може, зокрема, полягати в:

1. a) прямому або непрямому нав’язуванні несправедливих цін купівлі або продажу або інших несправедливих торговельних умов;
2. b) обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку на шкоду споживачам;
3. c) застосування різних умов до рівноцінних угод з іншими торговельними партнерами, що ставить їх у нерівні умови конкуренції;
4. d) укладення договорів, які передбачають прийняття іншими сторонами додаткових зобов’язань, які за своєю природою або згідно з торговельною практикою не мають відношення до предмета таких договорів.