Захист прав споживачів за Законом про цифрові послуги

У лютому цього року набули чинності частина положень Акта про цифрові послуги (AUC), європейського регламенту, який часто називають новою конституцією Інтернету. AUC є спробою упорядкувати і систематизувати положення, що регулюють безпеку функціонування різних груп користувачів в мережі, наприклад, неповнолітніх чи споживачів. У боротьбі з інтернет-гігантами, такими як Google, Amazon чи Facebook, користувачі піддаються численним зловживанням, таким як використання наданої ними (зазвичай добровільно) інформації без їхнього відома, маніпуляції даними, профілювання, відсутність достовірної інформації про запропоновані послуги чи товари. У публікації, підготовленій юристами з канцелярії LBKP «Впровадження Акта про цифрові послуги», яку я мала честь співпрацювати, наведено практичні рекомендації щодо застосування цього акту. Ця стаття зосереджена на питаннях, пов’язаних з захистом споживачів в мережі, які детальніше розглянуті в розділі VIII моєї авторства. 

Європейський Союз багато років займається проблемами конфлікту між споживачами та підприємцями. З огляду на все більшу активність споживачів в мережі, зокрема через інтернет-платформи, AUC є відповіддю ЄС на потребу посилення захисту споживачів від загроз, пов’язаних з електронною комерцією. 

AUC у статтях 29-32 (Розділ 4, Розділ III) регулює нові обов’язки для постачальників інтернет-платформ, що дозволяють споживачам – фізичним особам укладати договори з підприємцями на відстані. Це стосується лише тих платформ, які кваліфікуються як середні чи великі підприємства, згідно з визначенням у додатку до рекомендацій Європейської Комісії 2003/361/ЄС, або зазначені як дуже великі інтернет-платформи (згідно з статтею 33 AUC), наприклад, Allegro, Amazon, Zalando. 

У багатьох випадках споживачі не усвідомлюють, що укладають договір з дрібним підприємцем, а не з інтернет-гігантом як платоспроможним контрагентом. Платформи приваблюють споживачів своїм найменуванням, інфраструктурою, багатим асортиментом, проте насправді договір укладається з невеликим постачальником, що діє через платформу електронної комерції. Хоча платформи впливають на форму договору (зокрема через свої загальні умови), вони не несуть відповідальності у разі виникнення проблем, залишаючи споживача без можливості відстоювати свої права. 

Однією з новинок є введення для платформ електронної комерції правила «знай свого клієнта» (стаття 30 AUC), яке спрощує ідентифікацію користувачів платформи – підприємців. Метою є створення безпечного інтернет-середовища для споживачів, конкурентів і власників інтелектуальної власності, а також обмеження кількості фальшивих магазинів на платформах. Платформи повинні допускати до використання свої послуги лише тих підприємців, які надали інформацію і дані, передбачені статтею 30 AUC. 

Джерело: власна розробка. 

Частина цієї інформації платформа електронної комерції повинна опублікувати хоча б в інтерфейсі інтернет-ресурсу, у місці, де розміщені відомості про товар чи послугу. Платформи електронної комерції повинні докласти зусиль для оцінки, чи є надані підприємцем дані правдивими, повними та актуальними; деталі щодо термінів доставки та перевірки містяться в розділі VIII публікації. Якщо підприємець не надає дані чи роз’яснення, платформа повинна призупинити або відмовити в наданні послуг посередництва з обґрунтуванням. До речі, підприємець, чиє облікове запис було заблоковано або не створено, може безкоштовно подати електронну скаргу і оскаржити рішення, про що більше можна дізнатися в нашій публікації. 

AUC встановив вимоги до проектування інтерфейсу (веб-сторінки) для платформ електронної комерції, щоб вони стали більш читабельними та безпечними для потенційних клієнтів. Підприємці, які пропонують свої товари, повинні мати можливість розмістити на видному місці інформацію про найменування, адресу, номер телефону та електронну адресу виробника чи відповідного суб’єкта, відповідального за товар, а також точний опис товару з логотипом, а для спеціалізованих товарів, з ринку регульованих товарів, також інформацію про маркування і позначення відповідно до чинних вимог безпеки продукції та дотримання стандартів. В цьому випадку платформи не зобов’язані перевіряти правдивість цих даних, але повинні вжити певних контрольних дій стосовно них. Оферти та послуги повинні піддаватися випадковим перевіркам, що періодично проводяться платформами. Приблизне співвідношення частоти перевірок запропонованих товарів чи послуг наведено нижче в таблиці, більш детальне обговорення цих обов’язків міститься в розділі VIII публікації. 

Таблиця 5. Порівняння частоти перевірок запропонованих товарів чи послуг 

Джерело: власна розробка. 

Незважаючи на революційні зміни в електронній комерції, споживачі все ще часто стикаються з перешкодами при відстоюванні своїх прав як жертви шахрайства чи при купівлі незаконних товарів. AUC йде ще далі і зобов’язує постачальників інтернет-платформ повідомляти споживачам, якщо вони дізналися про правопорушення щодо товару чи послуги, які пропонуються або вже продані через платформу електронної комерції (стаття 32, частина 1 AUC). Це стосується всіх споживачів, які придбали такий незаконний товар чи послугу протягом 6 місяців з моменту, коли постачальник платформи дізнався про незаконність продукту чи послуги. Платформа електронної комерції не зобов’язана надавати обґрунтування чи джерело інформації про незаконність товару чи послуги, достатньо того, що платформа дізналася про цей факт, наприклад, на підставі моніторингу пропозицій, остаточного судового рішення, скарги користувачів платформи чи поліції. Положення AUC не передбачають особливої форми повідомлення споживачів про незаконні товари, але, ймовірно, буде доречним надіслати повідомлення електронною поштою. Круг отримувачів цього повідомлення обмежений – воно стосується лише тих споживачів, які придбали незаконний товар протягом останніх 6 місяців. Однак можливо, що постачальник платформи не матиме контактної інформації всіх зацікавлених споживачів. У такому випадку платформа повинна надати інформацію про це на своєму веб-ресурсі. 

Більш широке обговорення наведених питань, а також практичні поради та приклади містяться у вищезгаданій публікації в розділі VIII. Безсумнівно, завдяки обов’язкам для постачальників платформ електронної комерції, викладених у Розділі 4 Глави III AUC, буде посилена захист споживачів на ринку, а також підвищена впевненість і безпека операцій в мережі.