Переведення годинників і трудове право – вплив на робочий час та оплату праці

Зміна часу, як з зимового на літній, так і з літнього на зимовий, має важливе значення в контексті трудового права. У Польщі переведення годинників регулюється Законом про офіційний час на території Республіки Польща та відповідними постановами Прем’єр-міністра. Практичні наслідки цих змін впливають на працівників, особливо на тих, хто працює вночі.

Правові підстави для переведення часу

Переведення годинників у Польщі відбувається на підставі:

• Закону від 10 грудня 2003 року про офіційний час на території Республіки Польща (Dz.U. 2004 № 16 поз. 144),
• Розпорядження Прем’єр-міністра від 4 березня 2022 р. про запровадження та скасування середньоєвропейського літнього часу з 2022 по 2026 рр. (Законодавчий вісник 2022 р., поз. 539).

На практиці це означає, що двічі на рік відбувається переведення годинників:

• Перехід з зимового на літній час – стрілки годинника переводяться на одну годину вперед (з 2:00 до 3:00), що змушує нас спати на одну годину коротше в цей день.
• Перехідз літнього часу на зимовий – стрілки годинника переводяться на одну годину назад (з 3:00 до 2:00), в результаті чого ми спимо на одну годину більше в цей день 😉.

Зміна часу та робочий час

Переведення годинників має безпосередній вплив на робочий час нічних працівників.

Перехід з зимового на літній час – скорочення нічної зміни

Під час переходу на літній час працівники, які працюють вночі, теоретично працюють на одну годину менше. Наприклад, якщо працівник має зміну з 22:00 до 6:00, то фактично він відпрацює лише 7 годин, оскільки о 2 годині ночі стрілки годинника перескакують одразу на 3:00.

Чи буде працівникові оплачена ця пропущена година?

Так! Трудовий кодекс передбачає, що ця година повинна бути оплачена в повному обсязі, навіть якщо працівник фактично її не відпрацював. Це пов’язано з принципом, що він не повинен зазнавати фінансових втрат через незалежні від нього обставини.

Стаття 151⁷ Трудового кодексу визначає нічний час як період з 21:00 до 7:00 і вказує, що нічна робота не може перевищувати 8 годин на добу у разі виконання особливо важких або небезпечних робіт. У контексті переходу з зимового на літній час працівник також має право на оплату за недопрацьовану годину внаслідок скорочення нічної зміни, але не має права на доплату за роботу в нічний час (за цю одну недопрацьовану годину).

Тобто, у разі готовності до роботи і перешкод, що не залежать від працівника, йому належить повна оплата, незважаючи на те, що він фактично відпрацював у цей день 7, а не 8 годин.

Це правило покликане захистити права працівників і забезпечити справедливий облік їхнього робочого часу та оплати праці відповідно до чинних правових норм.

Перехід з літнього на зимовий час – додаткові робочі години

При переході з літнього на зимовий час робочий час вищезгаданого працівника в цей день збільшується на одну годину, тобто до 9 годин замість стандартних 8. У такій ситуації додаткова година:

• Розглядається як надурочна,
• підлягає оплаті відповідно до Кодексу законів про працю – працівник, як правило, має право на оплату праці з надбавкою за надурочну роботу,
• однак може бути компенсована відгулом у співвідношенні 1:1 (за бажанням працівника) або 1:1,5 (за ініціативою роботодавця).

Крім того, якщо додаткова година припадає на нічний час, працівник має право на доплату за роботу в нічний час у розмірі 20% від мінімальної годинної ставки.

Обов’язки роботодавця при переведенні часу

Зміна часу означає, що роботодавці повинні дотримуватися кількох ключових правил:

1. Коригування графіків роботи – роботодавці повинні враховувати зміну часу в графіках роботи, щоб уникнути понаднормової роботи або нестачі персоналу, а також забезпечити мінімальний відпочинок, передбачений Трудовим кодексом.
2. Облік понаднормової роботи – додаткові години, відпрацьовані у разі переходу на зимовий час, мають бути належним чином компенсовані або компенсовані відгулами.
3. Інформування працівників – працівники повинні бути обізнані з правилами оплати праці та обліку робочого часу під час переходу на новий час.

Переведення годинників і трудове законодавство – практичні приклади

Приклад 1 – змінний працівник (перехід з літнього на зимовий час)

Охоронець працює в нічну зміну з 22:00 до 6:00. Ці години відповідають нічному часу, встановленому роботодавцем у правилах внутрішнього розпорядку. Вночі відбувається перехід з літнього на зимовий час – стрілки годинника переводяться з 3:00 ночі на 2:00 ночі. Результат? Працівник працює 9 годин замість 8. Роботодавець повинен виплатити заробітну плату та надбавку за цю понаднормову роботу або надати відгул.

Приклад 2 – працівник отримує зарплату щомісяця (перехід з зимового на літній час)

Охоронець, який отримує заробітну плату на щомісячній основі, не повинен відчути на собі перехід з зимового на літній час – він отримає всю належну суму.

Приклад 3 – охоронець з погодинною оплатою (перехід з зимового на літній час)

Аналогічно, охоронець з погодинною оплатою отримає оплату за кількість годин, які він повинен відпрацювати в даному місяці, навіть якщо він відпрацював на одну годину менше в певний день у зв’язку з переходом на літній час.

Які працівники потребують особливої уваги?

• Стаття 178 § 2 Трудового кодексу – Працівник, який доглядає за дитиною до досягнення нею 8-річного віку. Такого працівника без його/її згоди не можна залучати до надурочних робіт, робіт у нічний час, в системі робочого часу, про яку йдеться в ст. 139, в системі переривчастого робочого часу, а також відряджати за межі постійного місця роботи.
• Стаття 1517 § 3 Трудового кодексу – особи, які виконують особливо небезпечні роботи в нічний час або роботи, пов’язані з великими фізичними або розумовими зусиллями – в цьому випадку робочий час такої особи не може перевищувати 8 годин на день. Це обмеження не поширюється на працівників, які керують робочим місцем від імені роботодавця або в ситуаціях, що вимагають рятувальних дій для захисту життя або здоров’я, збереження майна, захисту навколишнього середовища або усунення аварії.
• Стаття 203 § 1 Трудового кодексу – неповнолітні працівники – цих осіб не можна залучати до надурочних робіт або робіт у нічний час. Ця заборона є абсолютною і не може бути скасована за згодою працівника.
• Стаття 15 Закону від 27 серпня 1997 року «Про професійну і соціальну реабілітацію та зайнятість інвалідів». Відповідно до її змісту, робочий час інваліда не може перевищувати 8 годин на день і 40 годин на тиждень. Робочий час інваліда, якому встановлено значний або помірний ступінь обмеження життєдіяльності, не повинен перевищувати 7 годин на день і 35 годин на тиждень. Інвалід не може бути залучений до роботи в нічний час і до надурочних робіт. З іншого боку, згідно зі статтею 16 Закону, інвалід може бути залучений до роботи в нічний час, якщо він зайнятий в охороні і якщо на його прохання є згода лікаря, який проводить профілактичні огляди, або, у разі відсутності такого лікаря, лікаря, який здійснює догляд за ним.

Підсумок

Зміна часу має важливі наслідки в контексті трудового права, і її вплив варіюється залежно від того, йдеться про літній чи зимовий час. Основні висновки:

• Працівник, який працює в нічну зміну під час переходу з зимового на літній час, отримає оплату за невідпрацьовану годину, але не отримає доплату за роботу в нічний час.
• Працівник, зміна якого припадає на період переходу з літнього на зимовий час, відпрацює на одну годину більше, що є для нього надурочною роботою.
• Роботодавець зобов’язаний відповідним чином обліковувати робочий час та інформувати працівників про правила нарахування заробітної плати.
• Варто слідкувати за законодавчими змінами, оскільки в Європейському Союзі все частіше лунають заклики до скасування переведення годинників.